Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України „Про охорону праці‖ (далі – Закон 2694-XII) роботодавець повинен отримати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Стаття 1 Закону 2694-XII визначає, що роботодавець – це власник
підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган,
незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.
Згідно зі статтею 2 Закону 2694-XII дія цього закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства
використовують найману працю, та на всіх працюючих.
Процедура видачі дозволів визначена Порядком видачі дозволів на
виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107.
Згідно з пунктом 6 Порядку дозвіл видається роботодавцеві на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А додатка 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77 (далі – Перелік).
Відповідно до пункту 7 у групі А Переліку зазначені ліфти.
Отже експлуатація ліфтів здійснюється суб’єктом господарювання на підставі дозволу.
Статтею 18 Закону України „Про об’єднання співвласників
багатоквартирного будинку‖ (далі – Закон) визначено імперативну норму, що об’єднання відповідно до статуту зобов’язане забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам.
Згідно зі статтею 1 Закону об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – об’єднання) ‒ юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна, до якого, зокрема, належать ліфти.
Відповідно до статті 4 Закону господарче забезпечення діяльності об’єднання може здійснюватися власними силами об’єднання (шляхомсамозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб’єктів господарювання.
Відтак, об’єднання під час використання власного майна та управління, утримання і використання спільного майна, має право вчиняти правочини, зокрема, укладати договори на експлуатацію ліфтів з організаціями, які мають на це дозвіл.
Відповідно до вимог розділу 9.7 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 01.09.08 № 190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 937/15628 (далі – НПАОП 0.00-1.02-08), суб’єкт господарювання, який має намір розпочати (продовжити) експлуатацію ліфтів, повинен призначити наказом працівників, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів та організацію їх експлуатації, електромеханіків, які одночасно є відповідальними особами за їх справний стан, ліфтерів і операторів диспетчерського зв’язку, а у разі, якщо такої можливості немає, суб’єкт господарювання може укласти договір з обслуговуючою організацією, яка має дозвіл на виконання цих робіт.
Взаємовідносини між обслуговуючою організацією і власником ліфта визначаються вимогами НПАОП 0.00-1.02-08, укладеним договором, якими регламентовано основні обов’язки, права, відповідальність сторін, а також підстави і форми розрахунків за виконані роботи з технічного обслуговування і ремонту ліфтів.
З огляду на зазначене, для забезпечення безпечної експлуатації ліфтів, об’єднання може отримати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію ліфтів безпосередньо або укласти договір з суб’єктом господарювання, який має відповідний дозвіл.
Це стосується організації безпечної експлуатації та утримання у належному стані будь-якого устаткування підвищеної небезпеки, яке є технічним обладнанням багатоквартирних будинків, та визначено Законом як спільне майно.
Чи потрібно отримувати дозвіл на вантажно-розвантажувальні роботи монтажній організації, яка своїх машин та механізмів не має, а лише здійснює монтаж конструкцій на об’єктах замовників та наймає для виконання вантажно-розвантажувальних робіт підрядну організацію?
Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – дозвіл).
Отже, якщо працівники роботодавця не залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки, зокрема вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів, одержання дозволу цим роботодавцем законодавством не вимагається.